Кращі цитати з фільму "Любов і голуби"

Наши партнеры ArtmMisto

Нескінченно добрий, простий і щирий фільм про вічні цінності, який хочеться переглядати знову і знову. І нехай кожну фразу знаєш напам'ять, кожен раз відкриваєш для себе щось нове.

- Сходи зламаєш, Надь. - Я тобі зараз все ребра поламаю!

- Ну, ось тобі на сукні і на морозиво. А тобі, Людка, ось на чоботи і на помади. Будемо тепер голодом сидіти. - Че-то ти розмахнулася на 25 рублів то, Надюха?

- Людк! Льонька з технікуму прибіжить - погодуй хлопця. - Сам не поїсть, чи що? - Ох, з чоловіком ти будеш так розмовляти - вмить він від тебе втече. - Від тебе щось не втік. - Так я що, я відхідлива. День взяття Бастилії даремно пройшов.

Нічого! Нічого! Ворогові не здається наш гордий "Варяг"! Я тепер теж зі своєю в контрах. Вона зараз там, а я тут. Вона туди, а я сюди. Нехай помарафоніт. - Ти його здай в морехідку, ніж в цей лісовий. - Так він сам вирішив. - Дааа. Нічого ви не Петро в красивій морського життя.

- Ріж мене - не розумію. Я зі своєю марою воюю, партизанам, а ти ходиш винен. Чого вона у тебе рипатися? - Дик, через голубів все. Так вона вже й не сердиться. - Стебанешь разок - все! Як шовкова стане. Що характерно - знахабніли! Надюха, я тільки пару кружечек-то, смак-то не забути. - Ну! Дурень старий. Ну, говори скоріше щось. Ну, доводить же людей до сказу. - Мара я не розумію ... Прибери її, Надія!

- шібануло вашого батька, Людка ... Все! Тепер так і залишиться! - Че залишиться? - Косоокість. - Так він живий? - Ти чо каркаєш, дура? Звичайно живий, а очей, як це ... один - туди, один - сюди. А ви чого подумали? - Чого у ній було щось, лікарі сказали хоч? - Інфаркт микарда. Ось такий рубець ... Розтин показав.

Що характерно, любили один одного! Знаєш, як вона мене називала? Ніхто не знає. Я їй кажу: Санюшка, вона мені: Мітюнюшка. Я їй кажу: Санюшка, а вона мені: Мітюнюшка! Біжи, дядь Мить!

Во, доча, їду на курорт. У бар там сходжу. Цей, як його? Коктейль спробую.

- Чого вилупився? Іди звідси. - Вибачте, що завадив вам гроші ховати. - Ну ну! Давай ще роздзвонив по всьому селищу. Трепло!

- Ну, че розсілися-то, приїхав автобус он уже. - Чайку на доріжку. - Так. Бачу я, що за чайок-то.

Василь, полундра! За-лун-Драа! - Черепашок мені привези і пальму. - Ой, дочка, пальму-то на собі перти? - Гілочку! - Товариш Кузькін? - Аха, Кузякин. - Володимир Валентинович? - Аха, Василь Єгорович. - А, ну правильно. У мене професійна пам'ять.

- Я перепрошую, Ви теж на курорт органів руху після травми, а? - Боже борони! Мені цей клімат порадила моя екстрасенс. - Екстра - хто? - Сенс. Вона майбутнє провидить. Надюха ... Красиве ім'я. "Надюха - мій компас земний ..."

Я перепрошую, а Вашого чоловіка як звуть? Кого? Ха-ха-ха! Ну, немає, чи знаєте ... я своєю свободою дорожу! Шлюб - це добровільне рабство. - Раїса Захарівна! А баба-то ця жива? - Хой-ой-ой! Ще як жива! Ха-ха. Прекрасно себе почуває. Правда, не впізнає нікого. Пам'ять чомусь забило. Але важливий ж не результат, а процес.

- Мій тато дуже хотів хлопчика, а народилася дівчинка. - А як назвали-то? - Кого? - дівчатка-то? - Раїса Захарівна. - Людк? Пис-пис - то че? - Постскриптум. Ну, Післямова.

- Я працюю у відділі кадрів. - Оойй! Що ж так погано за кадрами-то дивитеся? Бігають, куди хочуть ваші кадри. А вам і справи немає. - Взагалі-то, знаєте, у нас плинності немає. - А у нас текучка! Ох, кака страшна у нас текучка!

Ви вже там пропесочьте його як слід. Ви вже там зніміть з нього, дурня, стружку-то. Ось побачите, все їй отольется! Усе! Бог щось не Тимошка, бачить трішки.

- А якщо це любов, Надя? - Кака любов? - ТАКА любов! - Ах ти, сучка ти фарбовані. - Чому ж фарбована? Це мій натуральний колір. Дівчата, уйміте вашу мать!

"Люююдк! Аа Лююдк!" Тьху! Село! - Сіль - це біла отрута. - Так цукор ж біла отрута? - Цукор - це солодка отрута. - Раїса Захарівна, може з хлібом, а? - Хлібець - це взагалі отрута. - Нє, я зараз горбушечкой отруївся б. Ну, правда, жерти хочеться! - Чи не жерти, а є. - Че? - Та не "че", а що!

- Ну, навіщо я тобі, Рая? Ось шкарпетки, сорочки прати не вмію. - Але ти ж навчився. - Матюкаюся! - А мені подобається, це пікантно. Я звикла. Хочеш? YOш-кін кіт! Я теж буду. - Ти йдеш до цієї Горгони ?! - Неї. Я до дружини.

- Відпустіть мене, Раїса Захарівна! - Не вбивайте мене, Василь. Я знаю, ми з вами з різних соціальних шарів, але ж нас доля зв'язала. - Так кака доля-то? - Так Так. - По п'янці закрутилося і не виберешся. Мамка-то твоя погана - тута, будинки. А папка твій хороший - вона ... одному мамку собі здобув, то йди до неї.

А ти з мене скільки крові випив !? Я ж спокійні дні щось на пальцях можу порахувати!

- До Дарині Усвятскій хто через город сновигав? - Казав же, огірочків набрати. - Ааа НЕ пронесло тебе, оглоїди, з тих огірків-то? - А на Маньку Зикова не заглядав, а? Скажеш, ні? - Задивлявся!

- Це звідки це до нас такого красивого дядечка замело? Іль чого забув? - Сказати прийшов. - Ооой. Гляньте-ка! В очі не дивиться. Напевно, двійку отримав.

- Ти, Василю, на час, або як? - Не знаю, як приймуть.

Ну і сиди! Тока знай, я з сьогоднішнього дня з тобою теж в контрах. Помру ... Ваську на поминки покличу, а тебе, охламонку, не пущу! Знати, ти багато розумієш! Прям, он, розум у тебе з вух прямо лізе. Іди геть до своєї курортної і їй вказуй, ​​а мене нічого вчити!

Ти ба, органи руху вони лікували! Органи руху! Поотрубать вам до чортової матері ці органи-то, щоб дурью щось не мучилися! - Я, знаєш, на людях-то як похмурою стараюся? - Старайся, що не старайся ... очі щось не замажеш. Он, як світять, аж сліплять.

- Ну і нехай буде, що вона була. - Хто? - Розлучниця наша, Ріса-писа твоя. - Ну, чого ти, надюха, знову? - Нічого. Жили, працювали. Працювали, жили, а біда-то, вона геть, як собака, за воротами ходила. А знати, не біда це була, коли он як мені все показала. - Че показала щось? - Як я тебе люблю, як ти мене любиш, які діти у нас з тобою хороші. - Вась, боязно. Чуєш? Що люди-то про нас з тобою скажуть? Здуріла вона, дура стара, а ?! - Та хай що хочуть, те й говорять. Ти у мене молодше молодих!

Оой! Усе! Досить! Запартізанілісь ми тут з тобою. Треба виходити з цього, як його, підпілля-то. - Во, синку. Коли я служив, старшина мотузочку натягне, як дупою зачепив - так наряд поза чергою. - А коли я служив, у нас зволікання колючий натягували. Німці! А до неї міни ... Наряд поза чергою!

- Санько, може ми теж підемо з тобою состругать собі Снігуроньку! - Мовчи вже, стругальщік!

- Він же понімат, що вона тут. Куди він без неї-то? - Ось він! Летить! - Гляньте-ка, летить! У життя-то!

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

20 кращих фраз з "Приборкання норовливого"

30 фраз легендарної Одрі Хепберн

30 мудрих цитат неповторною Фаїни Раневської

"1 + 1": цікаві факти і кращі цитати

10 фільмів, які подарують літній настрій

TV1000 Русское кино - cамий великий вибір "нашого" кіно. Від завчених напам'ять класичних шедеврів радянського кінематографа до новітніх фільмів відомих українських і російських режисерів.

Че-то ти розмахнулася на 25 рублів то, Надюха?
Сам не поїсть, чи що?
Чого вона у тебе рипатися?
Че залишиться?
Так він живий?
Ти чо каркаєш, дура?
А ви чого подумали?
Чого у ній було щось, лікарі сказали хоч?
Знаєш, як вона мене називала?
Цей, як його?
Главное меню
Реклама

Архив новостей
ArtmMisto
Наши партнеры ArtmMisto. Игроки могут начать свое азартное приключение на сайте "Buddy.Bet", который только что открылся для всех ценителей азарта.

Реклама

© 2013 mexpola.h1a25414f