Солярка з водою: смерть або прогрес?

Наши партнеры ArtmMisto

Вважається чи не аксіомою, що вода є постійним і одним з найнебезпечніших супутників будь-якого палива. Однак ось уже протягом кількох десятиліть в світі з'являються винахідники, які намагаються докорінно спростувати такі уявлення. Більш того, експериментально довести, що вода не тільки не ворог, але може бути і реагентом, що підвищує ККД палива. Більш того, є вчені, які стверджують, що вона може замінити його - сама стати джерелом енергії.

Прописні істини свідчать, що вода істотно погіршує якість палива: низькотемпературні властивості, в'язкість, прокачиваемость, фільтрованість, процеси сумішоутворення - все це в кінцевому підсумку знижує теплоту згоряння і ККД двигуна. Крім того, присутність води прискорює процеси корозії, погіршується змазує здатність палива. Коротше кажучи, звичайна добавка води в дизпаливо означає смерть паливної системи авто.

Однак серед учених давно - ще з початку минулого століття витала ідея, що якщо вода знаходиться в якомусь зв'язаному стані, можуть виникнути цікаві ефекти. Треба лише знайти якийсь емульсор або стабілізатор, який виконає це завдання.

Спроб було безліч. У Китаї наприклад, в 60-х роках річковий флот одноразово перевели на таку емульсію. Однак, через деякий час він цілком вийшов з ладу через ерозії двигунів. У Росії цю технологію з незначними змінами використовують до сих пір. Наприклад, кілька кораблів Балтійського і Мурманського пароплавств і сьогодні ходять по морю на емульсії. Але радянських вчених роботи вчених з виробництва емульсора для зв'язки води з бензином, названого аквазіном, на початку 90-х зів'яли з банальної для тих часів причини - припинення фінансування.

А ось американський винахідник Рудольф Ганнерман в цей же час запатентував вид палива для двигунів автомобілів та інших машин, наполовину складається з води. Він назвав його А-55 (цифра означає відсоток води (Aqua) в суміші з бензином). І, кажуть, заробив на цей ноу-хау мільярд доларів.

У той час про цей винахід багато було пересудів. Ганнерман стверджував, що його суміш забезпечує пробіг на 30% більше, ніж на бензині. Це він пояснював тим, що в процесі згоряння палива в циліндрі двигуна вода розщеплюється на кисень і водень, який і додає енергії. А щоб прискорити дисоціацію води Ганнерман на кожному поршні або голівці циліндра запропонував зміцнити невеликий шматочок нікелю, який буде служити каталізатором. Найбільша фірма «Caterpiller» настільки зацікавилася винаходом, що в липні 1994 уклала c ним угоду. ЗМІ повідомляли про позитивні результати випробувань на рейсових автобусах в місті Ріно (штат Невада), про автопробіг п'яти вантажівок в штаті Міннесота на відстань 2 тис. Км. А провідний спеціаліст по автотранспорту цього штату Джон Пітерс заявив, що якщо переваги А-55 будуть всебічно вивчені і доведені, то нове паливо допоможе вдвічі скоротити торговий дефіцит США, виключивши імпорт нафти!

Однак, з тих пір про винахід Ганнермана не пишуть. І що не намагалися ми в Інтернеті розшукати про нього свіжих відомостей - нічого не знайшли. З чого можна лише припустити, що ноу-хау не прижилося.

Японська естафета

Однак пошук чудо-емульсора тривав. Естафету Ганнермана перейняли японські дослідники з університету Канагави. При цьому вони спираються на досягнення нової нового віяння - нанотехнології .. Вони розробили процес емульгування палива за допомогою гідрофільних наночасток.

Для створення емульсій з різних видів нафтопродуктів виявився придатним один-єдиний вид часток. При цьому новий метод простіше колишніх способів: вода може використовуватися «індустріальна», а не максимально очищена, як раніше, до того ж отримана емульсія відрізняється високою стабільністю.

За рахунок випаровування в циліндрі двигуна води, яка є складовою частиною нового суперемульгованого палива, солярка виявляється розпорошена на менші за розміром краплі, що покращує ефективність згоряння цього палива. Одночасно знижується температура згоряння, що знижує викиди оксидів азоту.

Пару років тому японці провели випробування суперемульгованого дизпалива на 30-тонній вантажівці, які продемонстрували скорочення викиду шкідливих речовин і зниження витрати палива на 10-15%. При цьому відчувалося два типи водно-дизельної суміші: із вмістом води 30% і 35% відповідно.

І знову американці

Цікава інформація в ЗМІ привернула нашу увагу, що стала, власне, і приводом для цієї статті. У вересні американська компанія «EcoloCap Solutions Inc і російська« PIK Group »домовилися з міністерством енергетики та вугільної промисловості України про те, щоб налагодити в цій країні випуск емульсійного палива« M-Fuel ». З цієї нагоди в Києві і Донецьку побував глава «EcoloCap» Майкл Сігел. Відповідно, представники українського уряду мають намір відправитися в Корею, де розташовані виробничі потужності компанії, з метою провести випробування цього палива і сертифікувати його для України.

Судячи з повідомлення, російська компанія бере на себе роль дистриб'ютора, який повинен просунути нове паливо, в тому числі - налагодити його виробництво - в Україні і та інших країнах східної Європи.

З американських джерел в інтернеті слід, що паливо «M-Fuel» являє собою емульсію, що складається на 70% з дизельного палива, гасу, або інших важких нафтопродуктів, на 28% з води і на 2% - з стабілізуючої добавки. При цьому, як і японці, американці спираються на досягнення нанотехнологій. «M-Fuel» виготовляється спеціальною установкою - «Nano Processing Unit» (NPU), яка шляхом електролізу розділяє воду на кисень і водень, а нафтопродукти - на субмікронні бульбашки, які відразу ж поглинають молекули кисню і водню. Установка ця (мається кілька варіантів потужностей) дозволяє переробляти найрізноманітніші нафтопродукти: дизпаливо, біопаливо, забруднені відпрацьовані масла, а також будь-яку воду, позбавлену твердих частинок.

До числа переваг M-палива автори ноу-хау відносять наступне. По-перше, воно повністю згоряє в камері, усуваючи нагар і «гарячі точки» - тверді частинки, які, прагнучи вирватися на свободу, створюють тертя в рухомих частинах двигуна. Цей підвищує термін його служби і витрати на обслуговування. Крім того, на 40% скорочується витрата паливо. Нарешті, екологічна складова. За даними EcoloCap, викид шкідливих речовин в атмосферу зменшується більш ніж на 60%.

Важливо і те, що M-паливо повністю сумісний з автомобільними та іншими двигунами, і не вимагає їх модифікації. Примітно, що «M-Fuel» винахідники випробували не тільки на автомобілях, але і роботі дизельного генератора на електростанції (в Чилі).

Слід зазначити, що «EcoloCap» вельми обережна в оцінках переваг свого дітища. У всіх її прес-релізах неодмінно присутня примітка, в якому підкреслюється, що поки вони носять характер лише припущень, і що до остаточних висновків ще далеко.

«EcoloCap Solutions Inc.» відома як компанія, що спеціалізується на застосуванні нанотехнологій для виробництва альтернативних видів енергії. Штабс-квартира її розташована в Баррінгтоні (шт. Іллінойс). Влітку цього року вона підписала протокол намірів з «GFE Global Inc» на поширення «M-Fuel» в Центральній і Латинській Америці, а також за їх межами. При цьому організовується продаж і необхідного устаткування - установок «NPU-60» потужністю 60 тонн в день, які продаються по 850 тис. Доларів. Вибір цього регіону, за словами директора «GFE Global Inc» Йосипа Блека, не випадковий, оскільки більшість країн в ньому - за винятком Венесуели, своїх запасів нафти не мають, імпортують паливо, і тому воно там дороге. Уже в цьому році продажі почалися в Коста-Ріці, на черзі Нікарагуа, Панама, Багамські острови та ін.

Вічна слава воді!

Деякі розробники і зовсім пропонують відмовитися від використання в двигунах бензину і солярки. На їхню думку, з функціями цих нафтопродуктів цілком може впоратися і звичайна вода.

Зокрема, в американському університеті Пардью (штат Індіана) придумали спосіб виробляти водень із води безпосередньо під час руху автомобіля. Суть винаходу така. До спеціального бак поміщаються кульки зі сплаву алюмінію і галію. При надходженні води алюміній буде окислюватися, виділяючи при цьому водень, який і послужить паливом для машини. Функція галію полягає в тому, що він перешкоджає появі на поверхні алюмінію оксидної плівки, яка в звичайних умовах не дає цього металу взаємодіяти з водою. Винахідники стверджують, що вода в даному випадку цілком замінює бензин, абсолютно позбавляючи від шкідливих вихлопів. Правда є істотний мінус: дорожнеча алюмінію і галію, що поки не дозволяє говорити про конкурентоспроможність даного ноу-хау.

Оригінальний спосіб їзди на воді придумав американський інженер Джон Канзіус. Він створив апарат, в якому солона вода піддається впливу радіохвиль, які послаблюють зв'язки між її компонентами. Це веде до виділення водню, який за допомогою іскри запалюється і горить рівним полум'ям, температура якого може перевищувати 1600 градусів. Канзіус заявляє, що цілком годиться звичайна морська вода. Природно, ніяких шкідливих вихлопів при роботі такого апарата не відбувається. Як і в першому випадку, перехід ідеї в область комерційної практики поки ускладнений економічними аргументами: вивчається, чи буде отримана енергія перевищувати енергію, витрачену на генерацію радіохвиль. У науковому ж плані винахід Канзіуса називають найзначнішим відкриттям про воду за останні сто років.

Як би там не було, в водень активно інвестують. У США вже з 2003 року діє програма державної підтримки розробників водневих двигунів, під яку виділено 1,2 млрд. Доларів. В Японії на розробку нових видів палива уряд зобов'язався виділяти щорічно по 280 млн. Доларів.

Огляд транспортних подій в травні

Переломний конгрес «Linava» і дискусія про техогляд в Литві, найчастіше перевіряються дороги в Польщі і статистика продажів вантажівок в Європі, літні обмеження руху великовантажного транспорту в Росії і Білорусії та події в світі транспортних технологій. Про це та багато іншого в травневому огляді від Cargonews.lt

2019-06-03 232

Роз'яснення «Россільгоспнагляду» по порядку транзиту підкарантинних матеріалів

У відповідь на запит АсМАП надійшли роз'яснення Федеральної служби з ветеринарного і фітосанітарного нагляду щодо порядку автоперевезень транзитом через територію Російської Федерації в Республіку Казахстан і інші держави підконтрольних Россільгоспнагляду товарів, які увійшли до переліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.08.2014 № 778 (заборона на ввезення в РФ сільськогосподарської продукції, сировини і продовольства, країною походження яких є Сполучені Штати Америки, країни європей ого союзу, Канада, Австралія, Королівство Норвегія, Україна, Республіка Албанія, Чорногорія, Республіка Ісландія і Ліхтенштейн).

2019-05-29 258

XXXV конгрес «Linava» - кінець війни?

Здавалося, що головною подією XXXV конгресу «Linava» стануть вибори президента асоціації, оскільки останнім часом з цим були пов'язані її внутрішні протиріччя. Однак на перший план знову вийшло питання страхової компанії перевізників, і пішли розмови про те, що цей проект може залишити «Linava» голою і босою, а в кінцевому підсумку провалитися. Редакція Cargonews підводить підсумки заходу.

2019-05-19 169

«Linava» проти профспілок - гра в довгу

У Литві до межі загострилося питання заробітної плати водіїв-далекобійників. Міністерство соціального захисту говорить про подвійну мінімальну зарплату, профспілки теж зайняли жорстку позицію, перевізники у відповідь подумують про перенесення бізнесу в інші країни і про акції протесту. При цьому сторони ведуть переговори, але ніби не чують один одного. Редакція Cargonews вирішила з'ясувати, чи вдасться їм знайти якесь взаємовигідне рішення.

2019-05-16 437

Cargo.LT - 20 років онлайн.

Здається, це було зовсім недавно, навесні 1999 року була запущена перша версія маленького проекту, який виріс і став надійним помічником тисяч компаній. Озираючись назад, згадуємо як це було.

2019-05-10 421